Олександр Гадзінський

Олександр Євгенович Гадзінський народився 4 червня 1950 року в с. Золотолин Костопільського району Рівненської області. У 1967 році закінчив Деражнянську середню школу на Хмельниччині. Згодом набув спеціальності вчителя української мови і літератури у Ніжинському державному педагогічному інституті імені М. В. Гоголя. Працював за фахом у школах Чернігівщини, Запоріжжя. Із 1989 до 2011року – старший викладач кафедри української літератури у Alma mater – Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя.
Керував роботою університетської літературної студії з 1996 по 2016 рік. За цей період поетами, знаними в Україні, стали вихованці літстудії Олена Степаненко, Анна Малігон, Тетяна Винник, Ярослав Гадзінський, Олена Марченко, Ольга Роляк, Тетяна-Марія Литвинюк…
Наставник наймолодшої генерації літературних талантів. Серед його вихованців – переможці і призери Всеукраїнського конкурсу МАН у номінації «Літературна творчість». Незмінний літературний редактор поетичного альманаху «Стежка до Шевченка».
Пише вірші, літературно-критичні статті, займається художньо-поетичним перекладом. Друкувався в ніжинських антологіях «На пагорбах століть», «У храмі духу», «Литаври», у журналі «Літературний Чернігів».

«Віття уберегло.
Листя виросло інше…
День промитий, як скло.
Але хочеться більше».

«Птиця – пострілом в синє світло!
Дзеленчать ручаї цвіркунами,
І тремтять дерева заквітчані…
Щось прекрасне станеться з нами!»

***
Вже немає батька. Але часто
В гості він приходить – уві сні…
В очі пильно дивиться мені
І відходить в темряву мовчазно.

І щораз болючіше втрачати,
Як частину власного єства,
Таємницю ту: які ж слова
Батько уночі хотів сказати?

Відчай
Вирвав я з корнем
Кохання останнє…
Думки мої – коні
В палаючій стайні.

Перейти к верхней панели