Видатні ніжинці, що народилися в березні
Видатні ніжинці, що народилися в березні
Видатні ніжинці, що народилися в березні

1 березня (17лютого за ст. ст.) – 195 років тому народився Олексій Хомич АНДРІЯШЕВ (1826-1907), природознавець, педагог, громадський діяч, бджоляр, меценат.
Випускник Ніжинського Юридичного ліцею кн. Безбородька.
Один із організаторів Київської міської публічної бібліотеки (1865). Голова київського відділу Маріїнського попечительства для сліпих (1881). Засновник та голова Південно-російського товариства бджільництва (1896).
Засновник першої «Практичної школи бджільництва» (Київ, 1902), якій 1909 року присвоєно назву “Боярська школа бджільництва садівництва та городництва ім. О.Х. Андріяшева” (нині – Боярський коледж екології і природних ресурсів, що є відокремленим підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України.).
Праці: Руководство к разумному пчеловодству. – К., 1888; Первоначальное знакомство с пчелой и с пчеловодством. – К., 1897; Упрощенное пчеловодство в рамочных ульях и дуплянках. – К., 1898; Правильное пчеловодственное хозяйство. – К., 1899; Пчела и ее родичи. – К., 1899; Руководство для пасечников. – К.,1903.

1 березня – 80 років тому народилася Лариса Пантеліївна ВИШНЕВА (1941-2004), педагог, музикознавець.
Викладач Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя (1965- 2003).
Відмінник освіти України (1995). Ініціатор проведення на музично-педагогічному факультеті вечорів пам’яті композитора М. Леонтовича. Керівник хорової капели вчителів Ніжина ( 1968-2004.). Основний напрямок наукових досліджень – українське музикознавство.
Нагороджена медаллю «За трудову доблесть» (1986).

1 березня – 65 років тому народився Олександр Іванович ПАНЧЕНКО (1956), педагог, різьбяр.
Випускник Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (1978). Викладач Ніжинського коледжу культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (з 1980 р.). Переможець міського конкурсу «Людина року-2016» в номінації «Творчий наставник року».
Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Народний майстер різьблення по дереву. Учасник Всеукраїнських, обласних, місцевих виставок як майстер різьблення по дереву. Учасник республіканського симпозіуму різьблярів України (2006). Брав участь у виготовленні іконостасів церков у Конотопі, Чернігові, Ніжині (церква Всіх Святих).

3 березня – 205 років тому народився ГЕРМАН СВЯТОГІРСЬКИЙ (у миру Григорій Іванович Клиць) (1816-1890), архімандрит.
Уродженець Ніжина.
Грек за національністю. Закінчив Ніжинське грецьке училище та вступив у Ніжинський ліцей кн. Безбородька (1829).
Настоятель Святогірського монастиря на Донеччині. Під час настоятельства неухильно дотримувався Глинського статуту, розширював монастир, будував нові скити й подвір’я. Найвідоміший з них Спасо-Святогірський скит на місці катастрофи царського поїзда в Бірках. Був похований біля входу в лікарняну церкву монастиря. Незабаром благочестиві шанувальники побудували над могилою каплицю. Після революції 1917 року склеп осквернили, частину останків поховали біля огорожі Охтирського хутора. 1995 року склеп відновили. 2000 року за старими фотографіями створений живописний портрет о. Германа. Причислений до лику святих Української Православної Церкви 8 травня 2008 року, ушановується в лику преподобних.
Нагороджений оденами Св. Анни 3 ступ. (1865), 2 ступ. (1869), Св. Володимира 4 ступ. (1880), Св. Анни 1 ступ. (1890).

3 березня – 250 років тому народився Іван Семенович ОРЛАЙ (Orlay de Carva) (1771-1829), лікар, учений, педагог, громадський діяч.
Директор Ніжинського ліцею кн. Безбородька (1821-1826). Гімназія, наголошував він, «в скором времени поставлена будет на той степени совершенства, на которой я видеть ее усиленно желал бы». Прагнув, щоб гімназисти одержували якісну класичну освіту, ставив за мету наблизити навчальний заклад «к единообразию с знатнейшими российскими училищами и дать ему по наукам… прочное основание». Однією з перших праць про І.Орлая був нарис випускника Гімназії Нестора Кукольника «И.С.Орлай» у ювілейному виданні, присвяченому пам’яті графа О.Г.Кушелєва-Безбородька «Лицей князя Безбородко» (СПб., 1859).
Академік Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії (1817). Доктор медицини й хірургії Дерптського університету (1806). Магістр словесних наук та доктор філософії Кенігсберзького університету. (1806). Гоф-медик. Редактор «Журнала врачебной науки» (1811-1814).
Директор Рішельєвського ліцею в Одесі (1822-1829). Володів українською, російською, угорською, німецькою, латинською та грецькою мовами. Дійсний член «Общества истории и древностей Российских». Почесний член численних наукових товариств, зокрема Імператорської академії наук, Віленського Медичного товариства, Йенського фізичного товариства, Альтенбурзького Ботанічного товариства.
Опублікував твори, що залишилися в рукописах: «Про ревматичну епілепсію» (1787), «Про перенесення корости» (1786), «Про походження сифілісу» (1786), «Про випадок раку в людини» (1786), «Про астму» (1786) та ін.
Підтримував дружні зв’язки з Й.В. Гете; був учителем М. Гоголя.
Нагороджений орденом та бронзовою медаллю у війні 1812 р.
Праці: О необходимости обучаться преимущественно отечественному языку и нечто об обучении языкам иностранным // Записки, издаваемые от Департамента народного просвещения. – Спб., 1825. – Кн. І. – С. 320-330; О преобразовании училищ в России по системе австрийской // Известия Историко-филологического института кн. Безбородько. – К., 1879. – С. 145-158;. История о Карпато-Росса / / Северный вестник. – 1804. – Ч. 1, 3;

4 березня (19 лютого за ст.ст.) – 120 років тому народився Лев Вікторович МИЛОВИДОВ (1901-1930), літературознавець, історик, краєзнавець.
Випускник Ніжинського інституту народної освіти (1923). Викладач у Ніжинських середніх навчальних закладах (1919-1924).
Службовець Чернігівського відділу народної освіти (1925-1928, з перервою). Викладач Чернігівського ІНО (з 1928р.). Аспірант Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН (Київ) (1928-1930).
Досліджував проблеми літературо¬знавства й краєзнавства, вивчав історію освіти на Чернігівщині VIII- IX ст.
Праці: Недільні школи на Чернігівщині в 1860-х рр. // Чернігів і Пн. Лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали. – К., 1928; Проєкти університетів на Чернігівщині у ХVIII ст. // Україна. – 1929. – № 9; Краєзнавство в школі – зміст та методи праці. – Х., 1929; Проєкти вищої школи на Чернігівщині: 1760–1803 рр. // Зап. Черніг. наук. т-ва. –1931. – Т. 1.

4 березня – 95 років тому народився Павло Олександрович СЕРДЮК (1926-1999), український літературознавець, критик.
Доцент, керівник літературної студії Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя.
Один із засновників Ніжинського Товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка (1989). Похований у Ніжині.
Випускник Харківського університету (1960). Кандидат філологічних наук (1965). Доцент (1968). Член спілки письменників СРСР (1966). Публікував рецензії, статті, теоретичні розвідки на сторінках «Літературної України», журналів «Дніпро», «Вітчизна», «Жовтень», «Українська мова і література в школі» та ін. Основний напрямок наукових досліджень – українська література XX століття.
Праці: Платон Воронько: Літер. – критичний нарис. – К., 1963; Людина в поемі. – К., 1970; Етапи творчого неспокою. – К., 1971; Людина в поемі. – К., 1970; Невичепність пізнання . – К., 1989; У світлиці поезії. – Ніжин, 1993.

5 березня – 115 років тому народився Жак КОМПАНІЄЦЬ (Jacques Companéez )(фр.), (1906-1956), французький кіносценарист.
Уродженець Ніжина.
Випускник Ленінградського університету та Берлінського політехнічного інституту. У кінематографії з 1931 року. Автор 80 кіносценаріїв, у тому числі до фільмів: «Les Bas Fonds» («На дні») Ж. Ренуара (1936), «L’Alibi» П. Шеналя (1937), «Tarakanova» Ф. Оцепа (1938), «Les Maudits» («Прокляті») Р. Клемана (1947), «La Reine Margot» («Королева Марго») Ж. Древиля (1954), «Folies-Bergère» («Фолі Бержер») А. Декуана (1956), «La Sorcière» («Чаклунка») А. Мішеля (1956), «Je reviendrai è Kandara» («Я повернуся до Кандару») Віктора Вікаса (1957).
Батько видатної французької кіносценаристки Ніни Компанієць (1937-2015).

8 березня – 60 років тому народився Віктор Миколайович ОРЛЕНКО (1961-2015), Герой України (2016, посмертно), учасник Революції Гідності.
Уродженець с.Талалаївка Ніжинського району.
Його ім’я викарбовано на пам’ятному знаку Небесній Сотні «Герої не вмирають» у Ніжині (2015).
Служба в рядах Радянської Армії на території Республіки Афганістан (1980-1983).
Працював машиністом тепловоза локомотивного депо «Дарниця» в Києві.
18 лютого 2014 року під час боїв на Майдані отримав важке поранення в голову. Два місяці перебував у комі. Проходив реабілітацію у клініці «Шаріте» в Німеччині.
Після повернення в Україну його стан різко погіршився. Помер у Київській клінічній лікарні № 1. Похований у с.Талалаївка Ніжинського району.

11 березня (28 лютого за ст. ст.) – 205 років тому народився Олександр Степанович АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ (справж. прізв. – Афанасьєв, псевд.: Чужбинський, Невідомий, Лубенец, Пустинник та ін.) (1816(1817)-1875), письменник, етнограф, фольклорист, історик, мовознавець.
Випускник Ніжинського Фізико-математичного ліцею кн. Безбородька (1835). Під час навчання зблизився з Євгеном Гребінкою. Автор оповідання «Нежинские греки» (1831). 1846 року разом із Т.Г. Шевченком відвідав Ніжин.
Брав участь в експедиції для опису приморських областей Росії (1856 – 1859). 1864 року заснував газету «Петербургский листок». 1873 року працював відповідальним редактором сатиричного журналу “Искра”, а також інспектором шкіл грамотності, завідував музеєм Петропавлівської фортеці. Супроводжував Тараса Шевченка в подорожі Лівобережною Україною (1845-1846). Уклав українсько-російський словник (1855, не надрукований). Писав вірші, прозові твори, літературно-критичні статті. Деякі поезії зі збірки «Що було на серці» (1855) близькі до народних пісень. Цінний фактичний матеріал містять його «Спогади про Т.Г. Шевченка», фольклорні публікації, етнографічні праці «Нариси полювання в Малоросії» і «Подорож у Південну Росію» (в 2 т., 1863).
Праці: Собрание сочинении. – т. 1–9. – СПб., 1890–1893; Українські поезії. – Львів, 1912; Поезії. – К., 1972 ; Нариси Дніпра (за матеріалами експедиції 1856-1859 років) / перевид. укр. мовою (упоряд. О. Крушинська). – Львів: Апріорі, 2016. — 544 с.; Нариси Дністра (за матеріалами експедиції 1859-1860 років) / перевид. укр. мовою (упоряд. О. Крушинська). – Львів: Апріорі, 2016. – 524 с.

15 березня – 75 років тому народився Олександр Якович РОСТОВСЬКИЙ (1946 – 2016), педагог, науковець.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1969). Працював у Ніжинській вищій школі на посадах викладача (1969-1979), старшого викладача (1979-1980), доцента (1980-1993), завідувача кафедри музики (1979-2001), декана музичного факультету (з 1996 р.), декана факультету культури і мистецтв (2004-2006). 1983 року гідно вистояв у провокації КДБ за звинуваченням у «національній обмеженості».
1990 року за його ініціативи в Україні на музично-педагогічному факультеті Ніжинського державного педагогіч¬ного інституту була відкрита спеціальність «Музика і хореографія».
Рішенням Вченої ради Ніжинського держав¬ного університету імені Миколи Гоголя (вересень, 2016) факультету культури і мис¬тецтв присвоєно ім’я Олександра Ростовського. 2017 року започатковано Всеукраїнські мистецько-педагогічні чи¬тан¬ня пам’яті професора О. Я. Ростовського на тему «Актуальні пробле¬ми мистецької освіти».
Професор (1994). Доктор педагогічних наук. Відмінник народної освіти УРСР (1990) та Відмінник освіти Украї¬ни. Лауреат обласної премії імені Георгія Вороного (2013).Основний напрямок наукових досліджень – музична педагогіка.
Нагороджений нагрудним знаком МОН України «За наукові досягнення» (2006), знаком Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя «Заслу¬жений працівник НДУ імені Миколи Гоголя» (2010), медаллю «Григорій Сковорода» (2016).
Праці: Методика викладання музики в початкових класах. – К., 1997; Педагогіка музичного сприймання. – К., 1997, Методика викладання музики в основній школі. –Тернопіль, 2000; Методика викладання музики в початковій школі. – Тернопіль, 2000; Лекції з історії західноєвропейської музичної педагогіки. – Ніжин, 2003; Теорія і методика музичної освіти. – Тернопіль, 2011.

17 березня (5 березня за ст.ст.) – 145 років тому народився Вадим Михайлович ЩЕРБАКІВСЬКИЙ (1876-1957), історик, археолог, етнолог, мистецтвознавець, колекціонер.
Навчався в Ніжинській класичній гімназії (1892-1895).
Співробітник Національного Музею у Львові (1908–1910). Згодом завідувач археологічного відділу земського музею в Полтаві. Учасник українських соціал-демократичних гуртків, за що був не раз заарештований. За часів УНР – професор Українського Університету в Полтаві (1918). На еміграції (з 1922 р.). Професор Українського Вільного Університету в Празі (1922–1945), в Мюнхені (1945–1951, ректор). Дійсний член НТШ, УВАН, Словацького Наукового Товариства, Чеської АН, Міжнародного Антропологічного Інституту у Франції.
Похований у Лондоні.
Нагороджений сербським орденом Св. Сави.
Праці: Архітектура у ріжних народів (З ілюстраціями). – Л., 1909; Архітектура у різних народів і на Україні. – Львів.- К., 1910; Українське мистецтво — L’art d’Ukraine . – Л.-К., 1913; Основні елементи орнаментації українських писанок і їхнє походження . – Прага, 1925; A propos de l’art pontique. XVII Congres international d’Anthropologie. – Брюссель, 1935; Формація української нації. – Прага, 1941; Кам’яна доба в Україні. – Мюнхен, 1947; Орнаментація української хати. – Рим, 1980.

18 березня – 100 років тому народилася Леся (Олександра) Йосипівна КОЦЮБА (1921-1986), фольклорист, педагог.
Доцент Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1956-1974). Одна з вулиць у Ніжині названа на її честь (колишня вулиця Фурманова).
Учасниця українського правозахисного руху.
Їй належить 20 публікацій, зокрема, фундаментальні студії про життя і творчість Опанаса Марковича. У 1966-1967 рр. взяла участь у передачі за кордон книги І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», за що зазнала переслідувань. 26 серпня 1974 р. була звільнена з роботи «за особистим бажанням». Похована на Троїцькому кладовищі в Ніжині.

23 березня (11 березня за ст. ст.) – 145 років тому народився Григорій Андрійович ІЛЬЇНСЬКИЙ (1876-1937), мовознавець, етнограф.
Професор Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (1909-1916). Найважливішою працею ніжинського періоду є його «Праславянская грамматика» (1916, видана в Ніжині).
Доктор філології (1911). Член-кореспондент Російської АН (пізніше АН СРСР) (1921), Болгарської АН (1929), Польської АН (1930). Ученому присудили академічну премію й золоту медаль. Досліджував проблеми слов’янської писемності та філології, етимологію й граматику слов’янських мов, праслов’янську мову. Заарештований уперше за «Делом славистов» (1934), потім удруге (1937) й розстріляний. Реабілітований (1967, посмертно).
Праці: Страничка из истории праславянского языка // Науч.-лит. сб. Галицко-рус. матицы. – Л., 1901. – Т. 1, кн. 4; О некоторых архаизмах и новообразованиях праславянского языка. Морфологические этюды. – Прага, 1902. – Т. 3; Der Reflex des indogermanischen Diphthongs eu im Urslavichen // Archiv für slavische Philologie. – 1908. – Bd. 29; Краткий курс истории южных славян, читанный в 1907–1908 гг. в Харьковском университете. – Х., 1908; Праславянская грамматика. – Нежин, 1916; До питання про асиміляцію голосних в українській мові // Зап. Істор.-філол. відділу УАН. – К., 1926. – Т. 7–8; Хто Троян у «Слові о полку Ігоревім» // Україна. – 1930. – Кн. 41.

25 березня (12 березня за ст. ст.) – 110 років тому народився Олексій Миколайович БОГОЛЮБОВ (1911-2004), учений у галузі історії математики й теорії механізмів.
Уродженець Ніжина.
Син Миколи Михайловича, брат Миколи Миколайовича та Михайла Миколайовича Боголюбових. Засновник єдиної в Україні школи з історії математичних наук. Доктор технічних наук (1966). Професор (1972). Член-кореспондент АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки і техніки (2001). Досліджував питання історії вітчизняної математики, динаміки машин, машинобудування, науки й освіти в Україні.
Нагороджений медаллю ім. Олександра Койре Міжнародної академії історії науки в Парижі (1979), премією ім. М. М. Крилова АН УРСР (1987).
Командор ордена «За громадянські заслуги» – від короля Іспанії (1986).
Праці: История механики машин. – К., 1964; Развитие проблем механики машин. – К., 1967; Научно-технический прогресс в Украинской ССР. – К., 1967; Механика в СССР за 50 лет. – М., 1967 (співавт.); Августин Бетанкур: Научно-биогр. очерк. – М., 1968; Машина і людина. – К., 1969; Нариси з історії механіки. – К., 1974; Доктор Роберт Гук. – М., 1980.

28 березня – 30 років тому народився Сергій Вікторович РЯБУХА (1991-2014), військовик, герой АТО (ООС).
Уродженець Ніжина.
Навчався в Ніжинських ЗОШ №5 та №6 (2006), де відкрито меморіальні дошки (2015). Одна з вулиць Ніжина названа на його честь. Похований на Мигалівському кладовищі.
Випускник Київського вищого професійного училища залізничного транспорту (2009). Учасник Революції гідності на Майдані та подій в Одесі (2 травня 2014 р.). Доброволець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Гранатометник. Героїчно загинув 17 червня 2014 року в місті Щастя Луганської області. Нагороджений орденом «За мужність» 3 ступ. (посмертно, 2015).

Підготувала Любов Гусєва, провідний бібліограф ніжинської міської ЦБС

0
Перейти к верхней панели