Видатні ніжинці що народилися в травні
Видатні ніжинці що народилися в травні
Видатні ніжинці що народилися в травні


220 років тому народився Микола Йосипович МОЗГАЛЕВСЬКИЙ (1801-1844), декабрист. Уродженець Ніжина.
Навчався в Ніжинському народному двокласному училищі (нині в цьому будинку школа №1, за адресою: вул. Гребінки, 4). Батько – засідатель Ніжинського повітового суду. Одна з вулиць Ніжина названа на його честь.
Учасник Декабристського повстання на Сенатській площі у Санкт-Петербурзі (1825). Один із найактивніших членів Південного товариства. Член Товариства об’єднаних слов’ян (з 1825 р.). Покарання відбував у м. Нарим Тобольської губернії (з 1826 р.), с. Курагинське Єнисейскої губернії (з 1837 р.), с. Теснінське (з 1839 р.). Помер у Мінусінську.


9 – 35 років тому відкрито (1986) на подвір’ї ЗОШ №7 пам’ятний знак «Вічна пам’ять учителям і учням школи, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни».
Повний перелік загиблих відсутній. Відомі наступні прізвища : Гетьман І.І., Житков В.П., Лапа (?), Левада(?), Липа О., Мицько Л.Т. та ін. 28 грудня 1998 року пам’ятний знак внесено до Єдиного реєстру пам’ятників України.


14 – 85 років тому народився Віктор Харитонович АБУЗЯРОВ (1936-2020), кінорежисер, письменник, фотохудожник.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1960). Проживав у Ніжині (з 1997 року).
Член Союзу кінематографістів СРСР (1983). Режисер документального кіно. Працював на кіностудіях Києва, Новосибірська, Іркутська. Лауреат Міжнародного кінофестивалю «Молодість» (фільм «Сокиринські сонети») (1971). Тричі лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова»: роман «Евангелие от Евгения» (2000), «Что записано в Книгу жизни» (новела «Свидетель») (2003), кіносценарій «Фросина любовь» (2009).
Твори: Пахари праха: Роман. – К., 2000; Євангеліє від Євгенія. – К., 2001; Обольщение: роман. – Ніжин, 2007; Мелодия для Ариадны : Роман. Новеллы. – Нежин, 2009; Апология страсти: рассказы о любви и войне. – Нежин, 2004; Собрание сочинений : в 5 т. – Нежин, 2012.

17 – 160 років (1861) через Ніжин пройшла траурна процесія з домовиною Т.Г. Шевченка.
Був відслужений жалобний молебень біля Спасо-Преображенської церкви. На вулиці Московській 1991 року встановлено пам’ятний знак «Останній шлях Кобзаря». Церква є пам’яткою архітектури національного значення, є діючою в складі УПЦ КП.


18 (6 травня ст.ст.) – 175 років тому народився Павло Степанович КОРОБКА (1846-1919), правознавець, освітній діяч, меценат.
Навчався в Ніжинській гімназії та Юридичному ліцеї кн. Безбородька. Дільничний мировий суддя 1-ї дільниці Ніжинського мирового округу (1875-1878). Голова Ніжинської училищної ради.
Походив із давнього козацько-шляхетського ро¬ду. Дитячі роки провів у маєтку матері в с.Мрин Ніжинського повіту Чернігівської губернії (нині Носівського району). Займався доброчинністю та громадською діяльністю в Мрині, зокрема за його участі та значною мірою за рахунок власних кош¬¬тів збудовано церкву, богадільню, лікарню, засновано пожежну команду, двокласне й ремісниче училища, а також Людмилину (на честь матері) жіночу школу сільськогосподарського домоведення й садибного господарства (згодом перетворено на вчительську семінарію) (1903). Входив до складу Комісії УАН для виучування звичаєвого права України (1919). 1919 року був заарештований співробітниками Чернігівської губернської ЧК та ув’язнений. У повідомленні, зокрема, зазначалося: «По постановлению Черниговской Губернской Чрезвычайной Комиссии от 1-го сего сентября расстреляны: … 12. Коробко Павел Степанович – (николаевский генерал) за укрывательство преступников».
Праці: Задача деятельности Общества попечения о детях или о рациональном воспитании бедных детей и о призрении детей больных. – С.- Петер¬¬бург, 1883; Как нужно устроить мест¬¬ный суд. – Чг., 1890; Значение Людмилинской женской школы сельского дмоводства и усадебного хозяйства для экономического развития сельской жизни. – С.-Петербург, 1904; Чему мы должны теперь учиться? Значение тех¬¬нического образования и о средствах к распространению сельскохозяйст¬¬венного знания и умения. Школы усадебного хозяйства и ремесленные. – С.- Петербург, 1907; Безотлагательные меры для правильного устройства сел в Черниговской губернии в связи с хуторским хозяйством. –Чг., 1909; Преобразование местного суда. – Чг., 1913; Преобразование Нежинского историко-филологического института. – Чг., 1916.


24 (12 травня ст.ст.) – 140 років тому народився Олександр Олександрович БОГОМОЛЕЦЬ (1881-1946), учений-патофізіолог, громадський діяч.
Дитячі роки пройшли в Ніжині (1886-1894) в будинку сестер його батька по вулиці Хрестовоздвиженській, де 1956 року встановлено меморіальну дошку. Навчався в Ніжинській гімназії при Ніжинському Історико-філологічному інституті кн. Безбородька. Одна з вулиць Ніжина названа на його честь.
Основоположник школи патофізіологів, заклавши фундамент теоретичної і практичної медицини. Доктор медицини (1909). Дійсний член (1929) і президент (7-й) Академії наук УРСР (1930), академік (1932) і віце-президент Академії наук СРСР (1942), дійсний член Академії медичних наук СРСР ( 1944). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань і Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Лауреат Сталінської премії (1941). Заслужений діяч науки УРСР (1943). Герой Соціалістичної Праці (1944). 1946 року Київському медичному інституту, нині Національному медичному університету в Києві присвоєно його ім’я. 1953 року Академія наук УРСР заснувала Премію імені О. О. Богомольця, яку вручає Відділення біохімії, фізіології й молекулярної біології НАН України за видатні досягнення в галузі технічної фізіології та патофізіології.
Нагороджений двома орденами Леніна (1940,1944), орденом Вітчизняної війни 1 ступ. (1945), Трудового Червоного прапора (1944) та медалями.
Праці: Кризис эндокринологии. – М., 1927; Патологическая физиология. – М., 1929; Нервова система і вуглеводний обмін у безхребетних. – К., 1938 (співавт.); Продовження життя. – К., 1940; Основи патологічної фізіології. – Т. 1-5. – К., 1941; Избранные труды. – Т. 1-3. – К., 1956-1958.

27 (15 травня за ст. ст.) – 175 років тому народився Іван Федорович ФЕСЕНКО (1846-1882), революціонер-народник.
Випускник Ніжинського Юридичного ліцею кн. Безбородька (1868).
Організатор народницьких гуртків у Петербурзі (1874, 1876) та Києві (1874-1875). Близький друг Дмитра Андрійовича Лизогуба (1849-1879), Лева Григоровича Дейча (1855-1941). У січні 1880 року заарештований. Помер під час відправки на заслання.


29 – 45 років тому народилася Тетяна Олександрівна БОБИР (1976), художник-монументаліст.
Уродженка Ніжина.
Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури (2002). Виконала розписи інтер’єрів Генерального штабу Збройних Сил України (2000-2001). Учасниця виставок у Полтаві (1996), Донецьку (2002). Персональні виставки в Чернігові (1995), Києві (2002). Роботи виконані в стилі експресіонізму.
Твори: «Данило Галицький» (2000), триптих «Св. Юрій Змієборець» (2002); графіка – «Збирачі дубового листя» (1996-2001).

Підготувала Любов Гусєва, провідний бібліограф міської ЦБС

0
Перейти к верхней панели