Видатні ніжинці що народилися в липні
Видатні ніжинці що народилися в липні

140 років єврейського погрому в Ніжині (1881).
Один із найбільш жорстокіших і сумнозвісних погромів. Тривав дві доби. Для приборкання натовпу чернігівський генерал-губернатор увів військо до міста й наказав застосувати зброю проти погромників, що призвело ще до більших жертв. Російський письменник Микола Лєсков (1831-1895) так писав у своїй відомій статті «Єврей у Росії» (1883): «Во время разграбления евреев в Нежине и Балте было указано, что евреи в некоторых случаях «могли бы дать отпор, но не дали его», – русская газета заметила: «Еще бы !», т. е. «еще бы» евреи посмели защищаться! – хотя, однако, защищать себя от нападающего насильника дозволяется и не вменяется в преступление».

1 липня – 70 років тому народилася Любов Степанівна КОЛЕСНИКОВА (1951), артистка.
Акторка Ніжинського українського драматичного театру (1971 -1978).
Заслужена артистка України (2018). Лауреат премії Національної спілки театральних діячів України імені Марії Заньковецької (2010).
Провідний майстер сцени Чернігівського академічного облмуздрамтеатру ім.Т.Шевченка (з 1978 р.).
Зіграла понад 100 різнопланових ролей. Від драматичних і ліричних до комедійних та характерних.
Ролі: Оленка («Голубі олені» О.Коломійця), Харитина («Наймичка» І.Тобілевича),
Варка («Безталанна» І. Тобілевича), Дарина («Дай серцю волю, заведе в неволю» М.Старицького), Уляна («Полум’яні літа» за О.Довженком), Юнона («Енеїда» І.Котляревського), Гордиля («Циганка Аза» М.Старицького), Беліса («Хитромудра закохана» Лопе де Веги), Фенна Степанівна («Шельменко-денщик» за Г.Квіткою-Основ’яненком), Мавра («У неділю рано зілля копала» за О.Кобилянською), Баба пліткарка («Миргород» за М.Гоголем) та ін.
Знімається в кіно. Одна з останніх робіт — роль Палажки у серіалі «Спіймати Кайдаша».

3 липня – 60 років тому народилася Тетяна Володимирівна АЛЬОШИНА (1961), російська композиторка, музикознавець, співачка, театральна діячка, художниця, поетка.
Уродженка Ніжина.
Член Союзу театральних діячів Росії. Музичний керівник Санкт-Петербурзького державного Театру маріонеток ім. Деммені (з 1994 р.). Лауреат Вищої театральної премії Санкт-Петербургу «Золотий Софіт» в номінації «Краща музика до спектаклю». Перша премія Санкт-Петербурзького фестивалю неформальних театрів (1993) (як художнику вистави). Автор збірки віршів і оповідань «Людина на підвіконні» (СПб, 2001).

3 липня – 325 років тому засновано (1696) Ніжинське грецьке братство.
«Варлаам Ясинський, митрополит Київський і Галицький, підписав грамоту, що надавала громаді бажаного юридичного статусу, тобто права жити в церковному братстві, обирати пресвітера, заснувати школу й шпиталь. Відтоді вже греки Ніжина зверталися до гетьманів і царів по привілеї та пільги від імені братства і заради його розквіту. Протягом наступних ста років грецьке братство Ніжина було в центрі торговельної та підприємницької діяльності України й центральної частини Росії. Його представники розповсюджували свою діяльність до далеких сибірських земель» (із книги Чернухін Є.К. Грецьке Ніжинське братство: історіографія та джерела. – К., 1998. – С. 3.).

5 липня – 95 років тому народився Володимир Абрамович КУРГАНСЬКИЙ (1926), звукооператор, звукорежисер.
Уродженець Ніжина.
Випускник Московського електромеханічного технікуму залізничного транспорту (1946). Член Спілки кінематографістів України. Член Спілки кінематографістів СРСР (Московське відділення).
Працював на українських кіностудіях у кінокартинах (вибрана фільмографія):
«Весна на Зарічній вулиці» (1956), «Координати невідомі» (1957), «Два Федори» (1959), «Мрії збуваються» (1959), «Сильніше урагану» (1960), «Вірність» (1965), «Товариш пісня» (1966, кіноальманах), «Один шанс із тисячі» (1968), «Міський романс» (1970), «Остання справа комісара Берлаха» (1972).
Працював на «Мосфільмі» в кінокартинах (вибрана фільмографія):
«Повернення катера» (1971), «Гарячий сніг» (1972), «Великий атракціон» (1974), «Остання жертва» (1975), «Портрет з дощем» (1977), «Спартак» (1977, фільм-балет), «Мій ласкавий і ніжний звір» (1978), «Небезпечні друзі» (1979), «Постріл у спину» (1979), «Коней на переправі не міняють» (1980), «Кільце з Амстердама» (1981), «Принцеса цирку» (1982), «Покровські ворота» (1982), «Опудало» (1983), «Європейська історія», «Розставання» (1984), «Варіант „Зомбі“» (1985), «Заповіт» (1985), «Зіна-Зінуля» (1986), «Загін» (1987), «Беспредел» (1989), «Вірними залишимося» (1989), «Інтердівчина» (1989), «Віват, гардемарини!» (1991).
Премія звукорежисеру на ВКФ в Києві-66 (фільм «Вірність», реж. Петро Тодоровський)

9 липня – 80 років тому народився Анатолій Іванович ПАВКО (1941), історик. Уродженець Ніжина.
Доктор історичних наук. Професор. Завідувач кафедри суспільних та гуманітарних наук Державного економіко-технологічного університету транспорту (Київ). Лауреат премії імені М. Грушевського НАН України (2007). Відмінник освіти України.
Праці: Політичні партії, організації в Україні: наприкінці XIX – початок XX століття : зародження, еволюція, діяльність, історична доля . – К., 1999; Сучасний університет в умовах викликів глобалізованого світу
// Вісн. Нац. акад. наук України. – 2012. – № 10. – С. 63-66.
________________________________________

Короїд Олексій Степанович
10 липня – 110 років тому народився Олексій Степанович КОРОЇ́Д (1911– 1988), економіст.
Випускник Ніжинського інституту соціального виховання (1932).
Кандидат економічних наук (1949). Член-кореспондент АН УРСР (1961). Директор Інституту економіки АН УРСР (1952). Заступник міністра вищої й середньої спеціальної освіти СРСР (1952-1953). Заступник директора Інституту економіки АН УРСР (1955-1965). У складі урядових делегацій брав участь у роботі ЄЕК ООН та ЮНЕСКО (1957-1958,1963,1966).
Ректор Київського інституту народного господарства імені Коротченка (1965-1969).
Наукові інтереси : питання науково-технічного прогресу, розвиток сільського господарства, розвиток та розміщення продуктивних сил України.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
Праці: Оплата праці в колгоспах . – К., 1961; Вопросы статистической методологии и статистико-эконом謬чес¬кого анализа. – К., 1969 (спів¬авт.); Совершенствование управления производством в условиях научно-технического прогресса. – К., 1975 (спів-авт.).

13 липня – 55 років тому народилася Алла Василівна СОКОЛЕНКО (1966), артистка театру.
Художній керівник і режисер Ніжинського академічного українського драматичного театру імені М.М.Коцюбинського.
Працює в Ніжинському академічному українському драматичному театрі імені М. Коцюбинського (з 1996 р.). За цей час зіграла більше 80 ролей у різножанрових виставах.
Заслужена артистка України (2002). Народна артистка України (2016). Кавалер ордену княгині Ольги 3 ступ.
Ролі: Єва («Амор.Кохано-італьяно» А.Ніколаї), Корделія («Король Лір» У.Шекспіра), Ханума («Ханума» А.Цагарелі), Маргарита («Чи є у світла тінь» М.Булгакова), Оксана («Останній Гречкосій» О.Огородника),Палажка («Ніч під Івана Купала» М. Старицького, Марія Заньковецька («Нескорена, або Марія Заньковецька» І.Рябокляча) та ін.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
17 липня – 55 років тому народився Сергій Петрович КРИВОПУСТОВ (1966), лікар-педіатр, учений.
Уродженець Ніжина.
Випускник Київського медичного інституту (1989). Пройшов медичну підготовку в Медичній Школі університету Пенсільванії. Доктор медичних наук (1998). Професор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (2004). Заслужений лікар України (2016). Відповідальний секретар Асоціації педіатрів України (1999-2003). Член Правління Асоціації педіатрів України. Лауреат Міжнародної премії ім. Ганса-Генріха Рекевега. Наукові дослідження: кардіологія дитячого віку, неонатологія, педіатрія ехографія, раціональна фармакотерапія поширених дитячих захворювань.
Праці: Серцева недостатність у новонароджених дітей // ПАГ. – 1996. – № 2; Антимикробная терапия распро¬стра¬ненных заболеваний в детском возрас¬те. – К., 2004; Цефалоспорины в практике современной педиатрии. – Х., 2007 (спів¬авт.); Макролиды в практике современ¬ной педиатрии. – К., 2009 (спів¬авт.); Ки¬шеньковий довідник педіатра і сімейного лікаря (амбулаторна педіатрія). – Х., 2010 (спів¬авт.).

20 липня – 70 років тому народився Володимир Миколайович САПОН (1951-2017), український письменник, журналіст, краєзнавець.
Випускник Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя (1970). Був активним учасником літературної студії інституту.
Член Національної спілки письменників України. Член Національної спілки краєзнавців України. Завідувач відділу освіти та культури обласної газети «Деснянська правда». Заслужений журналіст України (1998). Один із укладачів книги «Чернігівська Шевченкіана» (2015). Лауреат премій імені Олекси Десняка(1986), Василя Блакитного (1995), Михайла Коцюбинського (2004), Леоніда Глібова (2009), Івана Кошелівця (2014) та Пантелеймона Куліша (2015). Член редколегії журналу «Літературний Чернігів». Переможець Міжнародних фестивалів журналістів регіональних ЗМІ «Золотий передзвін Придесення» (2004,2006,2011).
Вибрані твори: Зірка на пілотці: поезії. – К., 1985; Мандрівка по вертикалі.– Чернігів, 1994; Замкова гора: поезії. – Чернігів, 2001; Лісова аптека: поезії для малят. – Чернігів, 2004; Таємниці назв наших міст і сіл: іст. топоніміка Чернігівщини. – Чернігів, 2005; Щаслава: поезія, твори для дітей, проза. – Чернігів, 2009; Одіссея Юрія Лисянського: іст. нарис. — Ніжин: ПП Пилипенко Н.В., 2012; Мама Ніна із Ніневії: лірика недавніх і минулих літ. – Чернігів, 2015.

26 липня – 85 років тому народився Петро Макарович НИКОНЕНКО (1936), літературознавець.
Проректор із заочної освіти (1977-1979), проректор з навчальної роботи (1978-1998), перший проректор з науково-педагогічної роботи Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя (1998-2008).
Заслужений працівник народної освіти України (1995). Кандидат філологічних наук, доцент. Член громадської ради при департаменті вищої освіти МОН України та експертної ради з педагогічної освіти Державної акредитаційної комісії України.
Основний напрямок наукових досліджень – історія української літератури.
Праці: Сидір Воробкевич. Життя і творчість. – Чернівці, 2004; Буковинський Жайвір : сторінками життєпису Сидора Воробкевича. – Чернівці-Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2016.

27 липня (15 липня за ст. ст.) – 145 років тому народився Володимир Олексійович РОЗОВ (1876-1940), мовознавець, літературний критик, культуролог, публіцист.
Викладач Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (НІФІ) (1916-1918).
Випускник Київського університету (1902). Вивчав слов’янські рукописи у країнах Близького Сходу (1907-1908). 1918 року виїхав до Болгарії, згодом – до Югославії. Працював викладачем в духовній семінарії св. Сави у Сремські Карловці (1920-1924), а також в університетах Скоп’є (Македонія) та Загребі (Хорватія). Співробітник часопису «Нова Європа». Досліджував історію розвитку української шкільної драми, староболгарські і старосербські писемні пам’ят¬ки.
Праці: Українські грамоти. XIV в. і перша половина XV в. – К.,1928; Значение грамот XIV и XV веков для истории малорусского языка. – К.: Тип. Император. Ун-та Св. Владимира, 1907; Дослідження мови південноруських грамот XIV і першої половини XV ст. – К.,1913, Мова південнорусь¬ких грамот ХІV-ХV ст. – К., 1929; До староруської діалектології (І ще до питан¬ня про галицько-волинське наріччя). – К.,1907; Південноруські грамоти. – К.,1917.

28 липня (16 липня за ст.ст.) – 185 років тому народився Андрій Федорович ХОЙНАЦЬКИЙ (1836-1888), церковний діяч, протоієрей, учений.
Професор богослов’я Ніжинського Історико-філологічного інституту кн. Безбородька (1875). Штатний настоятель домової Свято- Олександрівської церкви Ніжинського Ліцею. У Музеї рідкісної книги зберігаються 135 примірників книг з колекції о. Андрія Хойнацького: видання текстів Святого Письма, книги з богослов’я, догматики, філософії. Похований у Ніжині біля Благовіщенського монастиря. У 1920 – х роках надгробок знищений.
Випускник Київської Духовної Академії (1863). Член історичного товариства Нестора-літописця. Засновник і духівник благодійного « Братства ікони Божої Матері Усіх Скорботних Радості». Доктор вільних мистецтв, філософії і права. Дослідник минулого Волині, зокрема Почаївської Лаври, народних обрядів і вірування.
Праці: Святая цельбоносная стопа божьей матери в Почаеве и святая чудотворная икона божьей матери Почаевская, как памятник векового общения нашего с южными славянами. – Почаев, 1880; Святая цельбоносная стопа божьей матери в Почаевской лавре, её происхождение, благодатные знамения и чудеса, от неё бывающие. – Почаев,1886. – 85 с.

Підготувала Любов Гусєва, провідний бібліограф міської ЦБС

Поделиться:  
Перейти к верхней панели